ДОЦЯ
Чому Доця? Чия вона дочка? Матері не знала, батько покинув. У підлітковому віці дізнатися, що в тебе бабця в Донецьку і тобі потрібно там жити – така собі життєва перспектива. Й після рівненської області донецький регіон – дивний. Але, як виявилося, - не зовсім й чужий. Якщо розфарбувати вікно кімнати кольором і так дивитися на цей світ, а згодом зробити майстрування гексаоктаедрних люстр – вдалим бізнесом для цілої фірми. А фірма – це люди, донецькі люди, які з настанням 2014-го разом з тобою прориваються через російські блокпости та тримають у кишені гранату, щоб не здатися у полон живими. Не нарікають на долю, хоча кожному є на що нарікати. Віра у майбутнє – своє, своєї скривдженої дитини – це те, що визначає їх шлях. Майбутнє України, яка має квітнути – справжніми, а не намальованими на шклі фарбами. Вона – Доця, бо й там, на тимчасово відірваній українській землі є її діти – вірні, хоробрі, справжні. Ми на них чекаємо, ми за них воюємо.
Залиште свій відгук