Костел Святих Петра та Павла (Костел єзуїтів)

Львів, вул. Театральна, 13 [Карта]
з 8:00 до 19:00
2027

Костел — одна з найбільших культових будівель Львова: його довжина — 41 м, ширина—22.5 м, висота—26 м. Найцікавішим його архітектурним елементом є бароковий портал, що виходить на вул. Театральну.

У плані храм — трьохнавовий, зі слабо вираженою зовні абсидою. Бокові нави стосовно центральної дуже вузькі і низькі. Для збільшення площі над ними збудовано галереї — емпори. На початковому етапі замість бічних нав були тільки окремі каплиці, тобто нави, переділені поперечними стінами, що властиво для святинь єзуїтського ордену.

Домінуючим є головний фасад, оздоблений пілястрами коринфського ордера, нішами зі статуями святих та орнаментальною різьбою віконних обрамлень. Скульптури двох верхніх ярусів встановлено у XVII ст. Вгорі є Пресвята Богородиця (ліворуч) та архангел Гавриїл (праворуч). Під ними розташовані св. Войцех (ліворуч) та св. Станіслав Щепановський (праворуч). Скульптури двох нижніх ярусів встановлено у 1894 р. (скульптор Фелікс Павлінський). Вони зображують чотирьох святих єзуїтського ордену: нижній ряд — блаженний Андрій Боболя (ліворуч) та св. Станіслав Костка (праворуч), другий ряд — св. Ігнацій Лойола (ліворуч) та св. Франциск Ксаверій (праворуч).

Протягом XVIII ст. інтер'єр святині змінював свій вигляд. Під час реставрації 1896 року в нішах першого ярусу встановлено статуї.

Орган костелу святих апостолів Петра й Павла музикознавці датують 18 століттям. Використання музичного інструменту впродовж десятиліть спонукало до ремонтів, догляду та реконструкцій. Він і був реконструйований в добу романтизму в 19 ст. За часів СРСР, після передачі храму бібліотеці, орган не використовувався, а частка його обладнання (металеві труби) втрачені. Добре збережені дерев'яні орнаментальні та скульптурні оздоби в стилі рококо. Серед скульптур — біблійні персонажі з музичними інструментами:

  • цар Давид — з лірою
  • Свята Цецилія з органчиком
  • дві фігури тримають мандоліну та флейту і їх вважають музами.

Інструмент має 22 регістри; недоукомплектований, потребує реставрації. З 20 століття пошкоджений орган не діє.

В храмі були поховані: Франциск та його син Юрій Станіслав Дідушицькі, Ельжбета Луція Сенявська, Александр Станіслав Белжецький,[13] Яблоновський Ян Станіслав та його дружина Маріанна з Казановських, Яблоновський Станіслав Ян, Анчевський Марцін Ніканор,Томаш Карчевський…

В лівій наві храму збереглись надгробки, пам'ятні дошки з епітафіями Яблоновським: Яну (1659 р.), Яну Станіславу та його дружині Маріанні з Казановських, Станіславу Яну, Станіславу Вінцентію. На одному зі стовпів, що відділяє центральну наву від правої, є пам'ятна дошка Пйотру Скарзі, на інших — представникам родів Вижицьких, Дідушицьких.

 


Залиште свій відгук