Музей Русалки Дністрової

м.Львів вул. Коперніка, 40 [Карта]
Громадським транспортом З вокзалу трамваєм №1 до вулиці Коперника. Або ж з центру міста, повернути на вулицю Дорошенка і їхати до Головної пошти. Музей розташований за Головною поштою.
Працює щоденно, крім понеділка. У літній період: з 11.00 до 18.00 год. У зимовий період: з 10.00 до 17.00 год. В неділю: з 12.00 до 17.00 год. Каса зачиняється за годину до закриття музею.
4253

Музей Русалки Дністрової — музей у Львові, присвячений книжці «Русалка Дністровая», першому західноукраїнському альманаху. Адміністративно — філія Львівської галереї мистецтв.

Експозиція музею розміщена у дзвіниці Свято-Духівської церкви — семінарської церкви при Греко-католицькій духовній семінарії, в якій навчалися творці «Русалки Дністрової»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. Свято-Духівська церква була зруйнована 15 вересня 1939 року. Тоді авіабомба з німецького літака, що атакував будівлю Головної пошти, поцілила у Богословську Академію. Були зруйновані будівлі церкви, бібліотеки, де загинув семинарист. Залишилося лише дзвіниця з бароковим завершенням, яка є пам'яткою архітектури національного значення. З 1943 року і з 1990-х років існують проекти відбудови храму.

Експозиція музею розповідає як про історію створення і подалальшу долю альманаху, так і про соціально-політичні умови, в яких видавалася книжка. Експозиція також розповідає про тяжке соціально-політичне, культурне становище українців Галичини у складі австрійської держави на початку XIX ст., зокрема про заборону української мови в навчальних закладах і державних установах. Незважаючи на занепад, онімечування й ополячування усіх сфер життя корінного населення краю, з’являються перші спроби створити українське народне шкільництво: видати граматики, букварі, збірники народних пісень і легенд; укласти словники. Це був ґрунт, на якому розгорнулася діяльність М. Шашкевича та його друзів.

У 1833 р. М. Шашкевич організував гурток «Руська трійця», з діяльності та творчості якого починається національне літературно-культурне відродження в Галичині, що було виявом загального духовного піднесення, пробудження самосвідомості українського народу.

В обхід львівської та віденської цензури та при підтримці передових слов’янських діячів, молодим ентузіастам вдалося видати у 1837 р. в Будайській друкарні Пештського університету альманах «Русалка Дністрова». Здійснився тривалий і вистражданий задум — книги, написаний народною мовою.

Альманах «Русалка Дністрова», з чисто галицьким профілем, став всеукраїнським явищем за змістом, мовою та духом. «Русалка» піднесла ідею єдності українських земель, ввела в літературну мову пісні народу, була, за висловом І. Франка, «явищем наскрізь революційним».


Залиште свій відгук